У Переяславській публічній бібліотеці відбулася зустріч з власником та головним редактором видавництва «Український пріоритет» Володимиром Шовкошитним. Презентуючи книги свого видавництва, він розвінчував міфи про історію України від витоків до сучасності, розповідає Proslav.
У другий день війни вступив у тероборону Циблівської громади
Володимир Шовкошитний – особистість, відома на всю країну. Депутат першого скликання Верховної Ради, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, письменник, політичний, громадський та державний діяч, співавтор Декларації про державний суверенітет, Акту проголошення незалежності України та Конституції України. Переяславщина пишається своїм відомим земляком – Володимир Федорович родом із села Світанок.
Письменник розповів, що 25 лютого 2022 року, в другий день повномасштабного вторгнення, він разом з дружиною, донькою, невісткою та онуками приїхав туди, у рідне село. Сам вступив до місцевої тероборони Циблівської громади. А двоє його синів пішли добровольцями захищати Україну від ворога. Обидва воювали на найгарячіших напрямках – Бахмутському та Авдіївському. У лавах ЗСУ також служать його племінник і зять.
– Тож всі Шовкошитні, які можуть носити зброю за віком і станом здоров’я, слава Богу, захищають Україну, – зазначив Володимир Федорович. – Я кажу слава Богу, бо згадую слова свого колеги по першому парламенту: «До того часу, поки ми не усвідомимо, що сини мусять захищати Україну, України не буде». Тому й коли почався Майдан, для мене не було питань – разом зі своїми синами я був там з першого дня.
В експедиції знайшов найцінніший алмаз – майбутню дружину
За першою освітою Володимир Шовкошитний технік-геофізик. Закінчивши у 1975 році Київський геологорозвідувальний технікум, працював геологом у далекосхідній тайзі й на території Північного Кавказу.
– На Кавказі я знайшов один алмаз і зробив з нього діамант, називається він Галина Миколаївна Шовкошитна, – згадав він, усміхаючись. – З тих пір ми разом, маємо чотирьох дітей – дві доньки і двоє синів.
Закінчивши загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, з 1978 року Володимир Шовкошитний працював старшим оператором, начальником зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС. Паралельно здобував освіту інженера-теплоенергетика у Всесоюзному заочному політехнічному інституті (м. Москва). Свою дипломну роботу він захистив 24 квітня 1986 року, за добу до катастрофи.
«Валік, просто ти тесляр і не розумієш – реактор зірватися не може».
– Наступного дня ми з одногрупниками планували йти в ресторан «мочити значки». А я вже три роки взагалі не вживав, бо активно тренувався, в п’яти видах спорту був кандидатом у майстри. Прип’ять була молодим містом, де було дуже багато спортсменів. Двом своїм кумам, з якими ми навчалися разом, я сказав: «Ми повинні їхати додому». Я відчував, що треба їхати. Вони не хотіли і, звісно, образилися на мене. Приїжджаю тролейбусом на Київський вокзал, а вони там – стрічають мене з квитками на потяг. В дорозі ми до другої ночі грали у шахи, а всередині я чомусь відчував тривогу.
І ось ми приїжджаємо о сьомій ранку, я виходжу з вагона, а назустріч заходить мій знайомий: «Володю, в Прип’яті така аварія. Реактор зірвався». Я два дні тому захистив диплом по реактору РБМК-1000, тобто реактору чорнобильського типу. Я захистив його блискуче, бо вже 8 років працював на станції і знав кожну його деталь – я запускав усі реактори, окрім першого. У відповідь знайомому я посміхнувся: «Валік, просто ти тесляр і не розумієш – реактор зірватися не може».
А далі вісімнадцять місяців Володимир Шовкошитний очолював групу ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, був президентом Міжнародної організації «Союз Чорнобиль». П’ять років тому світ побачила його художньо-документальна повість «Чорнобиль: я бачив». Так самовидець трагедії поєднав воєдино літературне слово та факти. Серед іншого, спростував міфи про аварію, наприклад, породжені серіалом каналу НВО «Чорнобиль».
– Скромно скажу, що більш детальної книги про Чорнобиль ніж ця, ви не знайдете. Я знав усіх хлопців, які працювали на щитах – блочному, центральному та інших щитах. П’ять тисяч атомників було на станції, ми працювали у 5 змінах і всі один одного знали. Їхні спогади, їхні долі – все про них є у цій книзі.
Прочитавши лекцію про медичні наслідки наймасштабнішого техногенного лиха студентам університету Південної Флориди у США і ще п’ять лекцій з різних дисциплін, у 1995 році Володимир Шовкошитний став його почесним професором.
Історія без міфів
Володимир Шовкошитний – член Національної спілки письменників України, очільник видавництва «Український пріоритет». У доробку видавництва багато історичних романів, які руйнують міфи радянської та імперської історії. Серед авторів книг – 9 лауреатів Шевченківської премії.
Під час зустрічі в переяславській бібліотеці Володимир Федорович відтворив історію України від першої писемної згадки про її теперішню територію до наших днів на прикладі художньої та науково-популярної літератури свого видавництва.
Серед них книги Леся Качковського, Івана Білика, Олександра Курися, Барбари Можаровської. Репрезентовані книги можна було придбати. Кілька екземплярів видавець подарував бібліотеці.
Подія відбулася в межах туру Володимира Шовкошитного містами України під назвою «Історія без міфів». Він уже побував у Бердичеві, Житомирі, Костянтинові, Хмельницькому, Волочиську, Тернополі та Вишгороді.
