«Скарбниця людської мудрості, ліки для душі» – так поет Дмитро Білоус описав лірику відомої на Київщині поетеси та освітянки Любові Завіщаної. Справжнім святом для переяславських поціновувачів поетичного слова стала літературна зустріч у читальному залі публічної бібліотеки 10 січня. Мисткиня ділилася знаковими моментами життя, сокровенними переживаннями й роздумами, вираженими у власній творчості, розповідає Proslav.
– З Переяславом у мене пов’язана особлива історія, – сказала на початку імпрези Любов Григорівна. – Моя донечка тут навчалася, а потім знайшла пару, тут народилися мої онуки. Філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Сьогодні я говоритиму, щоб ви мене побачили. Дуже хочу, щоб ви отримали хвилини натхнення та віри у завтрашній день.
Любов Завіщана народилася у селі Піщатинці на Тернопільщині. Роботу на педагогічній ниві розпочала більше 40 років тому. Після закінчення Рівненського педінституту імені Мануїльського працювала вчителькою української мови та літератури спочатку на Рівненщині, а потім на Київщині, в місті Узин Білоцерківського району.
Освітяни знають Любов Григорівну як методистку Київського обласного комунального позашкільного навчального закладу «Мала академія наук учнівської молоді», керівницю обласної літературної студії «Паростки». Любов Завіщана – Відмінник освіти України, володарка нагрудного знаку «Василь Сухомлинський», авторка п’яти поетичних збірок.
– У нашій хаті книга завжди була в пошані, – згадала дитинство Любов Григорівна. – Я змалку дуже любила бібліотеку. Пам’ятаю, як була люта зима, завірюха, а бібліотека аж на другому кінці села. Я летіла туди через греблю, через річку, бо це був дивний, прекрасний світ. Мені хотілося все-все прочитати! Там я пізнала світ поезії, а потім і сама почала дарувати її людям.
Задушевної атмосфери надав невеличкий фільм про мальовничий край та родину пані Любові, створений її онукою, яка, до речі, продовжила вчительську династію. А далі поетеса познайомила аудиторію з найважливішими етапами своєї творчості.
Любов Григорівна поділилася, що наймилішою серцю назавжди буде її дебютна збірка «Дивувались вікна», видана у 1996 році. Поезія у цій книзі – ніжна й тендітна, як весняний первоцвіт, як перший несміливий крок. Кожен вірш сповнений любові, добра, щирості, радості. Поетеса зворушила історією про те, як з’явилася її назва.
– Збірка вже була готова до друку, а назву я все не могла придумати. І от, 4 березня у нас мала бути визначна подія: сватання доньки. Стояла дуже тепла погода, Оксанка прибігла з практики у школі й заходилася прибирати – готувалася до приїзду сватів. Сусіди побачили, що вона ретельно намиває вікна, та й питають: «Оксанко, нашо ти ті вікна миєш, Великдень же ще не скоро!» Як приїхали свати, всі й зрозуміли, чого ті вікна так ретельно намивалися. А в мене народився вірш, а разом з ним і назва для збірочки – «Дивувались вікна».
Дивувались вікна
Дивувались вікна:
Чи то яке свято?
Лютий лиш кінчається,
Мить нас ранувато…
А дівча старається,
Посмішка не вʼяне,
Миє собі вікна –
Личенько рум’яне.
Сусіди дивуються:
Бач, яка завзята!
Воно й до Великодня
Ще далекувато.
Можуть бути в березні Заметілі й віхоли…
Серце в грудях пташкою –
Старости приїхали.
Любов Григорівна розповіла, що доля подарувала їй турботливих батьків, люблячого чоловіка, двох прекрасних доньок і чотирьох онуків. Її поезії про найрідніших людей, про батьківську хату розчулили слухачів.
Матусі
Цей ранній сніг… О, ні, не сивина –
До неї, мамо, ще, їй-бо, далеко.
А ти зажурена присіла край вікна,
Бо над стодолою вже відкружляв лелека.
Вже відлетів, лишивши тихий сум, Як і твої дорослі діти, мамо,
А ранній сніг осінньо-пізніх дум –
Одвічная життя людського драма.
Лечу до тебе, ненько, на зорі,
Мов до гніздечка рідного пташина.
Сьогодні ти наснилася мені
В своїй барвистій у квітках хустині.
В отій, що наш татусь подарував, –
Її ти бережеш з усіх найбільше.
Приснилось літо, теплий синій став,
Ти в тій хустині виглядать нас вийшла.
Такий тривожний, щемний голос твій.
Ще до зими, матусю, ой далеко.
Цей ранній сніг, – він ще розтане, вір.
Я прилечу… Й повернеться лелека.
Любов Завіщана презентувала й свою нову збірку «П’ять пелюсток», подарувавши примірник Переяславській бібліотеці. Книга, розділи якої носять назви «Пелюстка віри», «Пелюстка надії», «Пелюстка любові», «Пелюстка щастя» та «Пелюстка перемоги», символізує дивовижну квітку, що здійснює бажання. Останній розділ присвячений випробуванням, які нині долає Україна.
Коли вимикають світло...
Коли вимикають світло,
Я вмикаю фантазію…
Незримо злітаю на крилах
В кумедну якусь оказію…
Мандрую лабетами Долі,
Всміхаюсь до місяця в полі,
Шукаю зірки на небі…
Мене ж бо так світла треба.
В віконці колишу тишу
І вірші при свічці пишу.
Літаю, мандрую, шукаю…
І це мені, знать, помагає.
Стає на душі привітно.
Дивись, вже ввімкнули світло!!!
Любов Григорівна зізналася, що для неї процес написання віршів – це і спосіб знайти розраду, і можливість поділитися втіхою з читачами:
– Коли дуже сумно, пишу вірш і, наче розмовляю з кимось, знаходжу спокій. А коли радісно, хочеться, щоб ця хвиля радості передалася читачам.
Зустріч прикрасили виступи подружжя музикантів Василя та Галини Заболотніх, які виконали пісні про кохання, любов до родини, до рідної землі та віру в перемогу.
Начальник відділу культури Валентин Шуткевич висловив вдячність поетесі за її творчість, яка надихає та зачіпає найглибші струни душі, а також подякував працівникам бібліотеки за організацію події.
З теплими словами на адресу Любові Завіщаної виступили її друзі, знайомі та колеги. Своє захоплення висловила директорка місцевого Центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції Раїса Голованова, яка відзначила щирість і глибину творчості поетеси.
Директорка бібліотеки Тетяна Майстренко також долучилася до слів вдячності:
– Кожен рядок вашої поезії проживається по-своєму – то спокій на душі, то трепет серця. Дякуємо за цей подарунок і сподіваємося на нові зустрічі!
Подія залишила незабутнє враження у серцях усіх, хто мав нагоду доторкнутися до творчості Любові Завіщаної. А детальніше пізнати її поезію можна, завітавши до міської бібліотеки.
Нагадаємо, До Переяслава з безкоштовним благодійним концертом приїде гурт Kozak System.
