У четвер, 21 вересня 2023 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі за співініціативи з Молодіжним центром «Зустріч» відбулася дискусія про український бізнес в умовах війни. Захід ініціювали аби розповісти переяславській молоді історії відважних молодих підприємців, які не втратили віру в майбутнє України навіть у найважчі періоди війни. Серед кількох десятків учасників їх слухав і Proslav.
На початку зустрічі її модератор, журналіст Максим Левченко зазначив, що, попри повномасштабне вторгнення, бізнес рухає українську економіку, і навіть у Переяславі є чимало тих, хто не побоявся відкрити бізнес в умовах воєнного стану, став надійною опорою громади чи відродив свою справу на новому місці перевізши з окупованих територій. Серед них власниця кондитерської-кав’ярні «Kraft Cake» Надія Різник, співзасновник інтернет-провайдера «ХатаNET» Олександр Петруня і власниця родинної крамниці «Куркума» Валентина Леонова. У наступні півтори години з ними безпосередньо і наживо знайомили усіх охочих у форматі публічного інтерв’ю з можливістю вільного долучення до розмови із запитаннями які, подекуди, переходили в формат дискусії.
Спершу говорили з Надією Різник, яка в умовах війни відкрила кондитерську-кав’ярню «Kraft Cake». Як і в нещодавньому інтерв’ю нашому сайту, вона розповіла що талант до кондитерства відкрила під час другої декретної відпустки – зі щирого захоплення це, спершу, переросло у додатковий дохід, а згодом, акумулювавши певний фінансовий ресурс і коли на домашній кухні вже стало затісно для замовлень, Різник прийшла ідея відкрити власний простір де б люди могли посмакувати кавою та авторськими солодощами пані Надії. Розповідає, відкритися не завадила навіть війна, а перші клієнти у закладу з’явилися без особливих рекламних потуг – спрацював ефект «сарафанного радіо».
Як зазначила Надія Різник, вона відвідувала курси аби покращити свої вміння, проте у неї немає якогось одного референсу кондитерської чи кондитера який би вона наслідувала. Зазначає, усе це виросло з любові, різнобічного смаку і бажання, пройшло через душу. Наразі у закладі працюють над розширенням асортименту, поки не планують продавати франшизу свого бренду але, на противагу, міркують над реєстрацією торгової марки. Відповідаючи на запитання здобувачів вона розповіла про те, як стати ФОП-ом; привідкрила завісу секретів внутрішньої кухні закладу, досвідом «факапів», поділилася певними планами на майбутнє.
Надалі, у ході зустрічі, розмовляли зі співзасновником інтернет-провайдера «Хата NET» Олександром Петрунею. Компанії вже майже 15 років, її заснувала ініціативна група осіб які працювали у столиці і вирішили відкрити щось своє. Наразі це локальний лідер який надає доступ до якісного інтернету і телебачення, який з вдячністю до міста, яке його виплекало, турбується про нього і втілює або підтримує соціальні проєкти й ініціативи щодо його розвитку. Принагідно, Олександр радить не відкладати «у довгий ящик» свої ідеї – вони мають жити тут і зараз, у цьому треба «варитися». Каже, не зовсім вірив у те, що війна масштабується. 24 лютого минулого року компанія запропонувала своїм співробітникам евакуюватися, проте лишилися всі крім людини яка добровільно мобілізувалася до лав Збройних Сил України. Надалі, попри поламану логістику, активно підкріплювали обороноздатність, забезпечували захисників, спеціальні служби та укриття зв’язком, зробили «зону незламності».
Принагідно у «ХатаNET» простежили, що у перші дні повномасштабного вторгнення інтернет-трафік зріс у приблизно 20% – усі встановлювали месенджери й моніторили новини. Також Петруня пригадує те, що у перші дні війни у місті призупинило свою діяльність чимало бізнесів – подекуди у місті банально не було де випити кави. Наразі компанія готується до імовірних цьогорічних блекаутів, масштабування бізнесу на терени столичного регіону та покращення сервісу на Переяславщині. Поза тим, у форматі медіабізнесу, Петруня підходить до запуску радіостанції «Інформатор ФМ» реалізації ідеї якої наразі завадила війна, але яка точно відкриється за певний час.
У третій частині розмови-дискусії говорили з власницею родинної крамниці «Куркума» Валентиною Леоновою. Свого часу Proslav був найпершим виданням який розповів про те, що переселенці з Херсонщини, Дмитро та Валентина Леонови, відкрили в Переяславі крамницю й вражають великим асортиментом, помірними цінами та любов’ю до своєї справи. Ідея з’явилася за півтора року до повномасштабного вторгнення у Олешках на Херсонщині. Відкритий там магазин називався «Мигдаль» і мав інтернет-відгалуження, а в Переяславі, куди родина переїхала після окупації міста, оф-лайново відродився у форматі крамниці «Куркума», зокрема допомігши пережити велике горе родини (загибель брата, захисника Олександра Підборіжного – прим.авт.), вийти з депресії. За майже рік роботи Валентина вивчила смаки переяславців і легко може порівняти їх зі смаками мешканців українського Півдня – каже, у Переяславі мало їдять каші, проте краще п’ють чаї. Щось власники «Куркуми» доставляють власними силами, щось, попри високі тарифи, отримують поштовими операторами.
«Переяслав менше вживає базові товари й потребує унікального краму на прилавку з яким працювати, певною мірою, легше – він дорожчий, на ньому можна заробити більше. До слова, з асортименту магазину можна сформувати собі обід чи вечерю – він вкрай поживний та корисний. Його часто замовляють волонтери, аби формувати швидкі обіди та перекуси для Збройних Сил України», – каже Валентина Леонова й підраховує що купівельна спроможність у столичному регіоні нині в рази більша ніж, для порівняння, до війни на Півдні України. Пригадує що сповістити про своє відкриття у новому місці дуже допомогли засоби масової інформації – усі заходили подивитися, що ж це за магазин який відкрили внутрішньо переміщені особи. Спрацювала й реклама в Instagram. У панелі запитань присутні цікавилися з чого почати відкриття інтернет-магазину, запитували про досвід Леонових продажу своїх товарів на відомих маркет-плейсах.
Наприкінці зустрічі, дізнавшись про виклики та успіхи та надихнувшись прикладами спікерів присутні почали ділитися міркуваннями про те, у якому форматі вони хотіли б відкрити свою власну справу, принагідно питаючи експертних порад. Усі зійшлися на тому, що навіть в умовах війни варто розвивати бізнес, підсилювати економіку і змінювати Україну.Захід було втілено в межах проєкту #МолодьТУТ програми USAID «Мріємо та діємо», IREX in Ukraine й ГО «Молодіжна Платформа».